четверг, 30 апреля 2020 г.

ФЕМІНІТИВИ: кому і чому потрібно



Час невпинно рухається вперед, відходячи від вже надто старих принципів життя, разом із тим рухається і мова. Ми звикли, що жінки працюють за певними професіями, існують навіть стеріотипно "жіночі" посади, але набагато раніше не було навіть цього. Сфера інтересів жінки повина була закінчуватись там, де закінчується її житло та сім'я. Зараз же, завдяки всіляким активістським рухам, дівчинка може стати ким завгодно, навіть якщо це тяжка, "нежіноча" робота. Час змінюється, суспільство розвивається, жінки пишуть, вчать, фотографують, знімають кіно, лагодять автомобілі, б'ють татуювання і займаються багатьма іншими цікавими речами. Чому ж не почати цінувати їх внесок, виділивши їй окреме слово для роду її діяльності? Я вважаю, що набагато поважливіше називати викладачку саме викладачкою, акторку акторкою і т.д., бо це підкреслює не тільки її працю, а ще й особистість.

Німецька мова давно має закінчення "-in" для позначення жіночого роду у всіх словах. Англійська мова взягалі не має гендерної принадлежності, що теж дуже круто. Чому б українській теж не еволюціюнувати до виду гендерно поважливої мови?

Звісно, в противагу використанням фемінітивів можна сказати "нінки хочуть гендерної рівності, тоді навіщо наголошувати на її статі фемінітивом? Навіщо підкреслювати те, що вона жінка в цій професії?".
Так, звісно, жінки прагнуть рівності. Але тоді виходить не надто чесно, що назви посад вживаються тільки в чоловічому роді. Як на мою думку, це заперечує значимість жінки у суспільстві та створює неприпустимі умови для розвитку жінки у певній сфері діяльності.

Так, зараз фемінітиви тільки починають розповсюджуватись серед нашої мови. Для нас це щось нове, ще не до кінця зрозуміле, для нас це ще "не звучить", але сподіваюсь, через кілька років цей рух повністю опанує наше мовлення. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий

ВЕБІНАР ЯК СУЧАСНИЙ СПОСІБ САМОРОЗВИТКУ  Всім відоме поняття "семінари" та їх користь у процесі навчання. Семінари допомагають...